маневр —
-у, ч. 1》 Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції для завдання удару супротивникові. 2》 перен. Спритна, хитра дія для досягнення або уникнення чогось; виверт (у 2 знач.), хитрощі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маневр —
МАНЕ́ВР, у, ч. 1. Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх групування, щоб зайняти найкращу позицію і завдати удару супротивникові. Розділившися на три відділи, рушили [монголи] під горбок трьома стежками ..
Словник української мови у 20 томах
маневр —
мане́вр (франц. manœuvre, букв. – робота рук) 1. Переміщення військ (флоту) в бойових умовах для виконання оперативних і тактичних завдань. 2. Переносно – спритна дія, виверт.
Словник іншомовних слів Мельничука
маневр —
ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм.
Словник синонімів української мови
маневр —
МАНЕ́ВР, у, ч. 1. Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції для нанесення удару супротивникові. Розділившися на три відділи, рушили [монголи] під горбок трьома стежками..
Словник української мови в 11 томах
маневр —
рос. маневр 1. Переміщення військ у бойових чи навчальних умовах під час виконання тактичних завдань. 2. Переміщення транспортних засобів, вагонів при формуванні складу потягів.
Eкономічна енциклопедія