Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

марзан

Марза́н, -на; -за́ни, -нів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. марзан — марза́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. марзан — -а, ч., друк. Брус, що його вставляють у набір для заповнення місць, вільних від тексту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марзан — МАРЗА́Н, а, ч., полігр. Брус, який вставляють у набір для заповнення місць, вільних від тексту. Марзани використовують для підвищення якості роботи різальних апаратів (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. марзан — марза́н (від італ. margine – край, поле сторінки) 1. В поліграфії – металевий або з іншого матеріалу брусок, що вставляється в набірну форму для заповнення вільних від тексту місць (напр., полів книги).  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. марзан — МАРЗА́Н, а, ч., друк. Брус, який вставляють у набір для заповнення місць, вільних від тексту.  Словник української мови в 11 томах