маркіза —
маркі́за 1 іменник жіночого роду, істота дружина або дочка маркіза маркі́за 2 іменник жіночого роду дашок над балконом
Орфографічний словник української мови
маркіза —
I -и, ж. Дружина або дочка маркіза. II -и, ж. Легкий матер'яний дашок над вікном чи балконом для захисту від сонця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маркіза —
МАРКІ́ЗА¹, и, ж. Дружина або дочка маркіза. Одна висока особа видала заміж старшу маркізу за генерала німця Турмана, котрий достав пишні руїни. Генерал прожив недовго і вмер, зоставивши маркізу удовою (І.
Словник української мови у 20 томах
маркіза —
(фр. — особлива) Легкий дашок над ґанком, вітриною, вікном із зовнішнього боку споруди. Часто виконувався з щільної тканини. 2. Тканина або гардина на шнурках, що збирається хвилеподібними зморшками у приміщенні.
Архітектура і монументальне мистецтво