Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

махиня

Махи́ня, -ні; -хи́ні, -хи́нь (громаддя)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. махиня — махи́ня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. махиня — жм., кн. колос, сов. махина; (- будівлю) озія; (хто) слон, одоробало.  Словник синонімів Караванського
  3. махиня — див. махина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. махиня — МАХИ́НЯ див. махи́на.  Словник української мови у 20 томах
  5. махиня — II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯ перев. збірн., ГРОМА́ДИНА розм., ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА (МАХИ́НЯ) розм., ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм., ОГРО́М збірн.; ОЗІ́Я́ розм., ОЗІЇ́ЩЕ підсил. розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  6. махиня — МАХИ́НЯ див. махи́на.  Словник української мови в 11 томах
  7. махиня — Махи́на, -ни и махи́ня, -ні ж. Громадина, громада. У нас на хуторі навдивовижу віл: здоровенна махина. Стор. II. 41. Церква чимала махиня. Св. Л. 25.  Словник української мови Грінченка