маґель —
МА́ҐЕЛЬ, МА́ҐІЛЬ, ґля, ч., діал. Качалка (у 1 знач.). Стукіт маґля, ступи, ціпів і кузні, свист машини .. – ніщо се майже ніякого впливу не мало на її нерви (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
маґель —
ма́ґель (ма́ґєль, ма́ґіль) 1. прилад для вирівнювання, розгладжування (білизни, одягу); качалка (ст): Треба було сховатися. В Ставропігії, у брамі від Підвалля, були два дубові маґлі, на яких в разі потреби маґльовано білизну.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
маґель —
Маґель и маґіль, -ґлю м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол. 2) Часть ткацкаго станка. см. верстат. МУЕ. III. 17.
Словник української мови Грінченка