Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

медаліст

Медалі́ст, -та; -лі́ста, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. медаліст — медалі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. медаліст — -а, ч. 1》 Той, хто одержав медаль за відмінні успіхи в навчанні із закінченням навчального закладу. 2》 Тварина, премійована медаллю на виставці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медаліст — МЕДАЛІ́СТ, а, ч. 1. Той, хто одержав медаль за відмінні успіхи в навчанні при закінченні учбового закладу. – Чому я вас не зустрічав на екзаменах? – Медаліст я... – студент розвів руками, наче виправдовувався (Р. Іваничук). 2. Тварина, премійована медаллю на виставці.  Словник української мови у 20 томах
  4. медаліст — МЕДАЛІ́СТ, а, ч. 1. Той, хто одержав медаль за відмінні успіхи в навчанні при закінченні учбового закладу. 2. Тварина, премійована медаллю на виставці.  Словник української мови в 11 томах
  5. медаліст — рос. медалист власник медалі, особа, нагороджена медаллю.  Eкономічна енциклопедія