минути

Мину́ти, -ну́, -не́ш, -ну́ть

Значення в інших словниках

1. минути — Витратити, [I]  Словник з творів Івана Франка
2. минути — мину́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. минути — [миенутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. минути — див. минати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. минути — МИНУ́ТИ див. мина́ти.  Словник української мови у 20 томах
6. минути — мину́ти: ◊ мину́ти клин → клин ◊ мину́ти як торі́чний сніг → сніг  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. минути — не мину́ти гріха́. Вчинити щось недозволене, що має погані наслідки. Мабуть, якби попалося що хлопцеві під руку, то й гріха не минути, все міг би зробити за таку тяжку образу… (О. Гончар). не мину́ти ли́ха (біди́).  Фразеологічний словник української мови
8. минути — МИНА́ТИ (пересуваючись, залишати позаду або збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ), ПОМИНА́ТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИША́ТИ у спол. із сл. за собою. — Док.  Словник синонімів української мови
9. минути — МИНУ́ТИ див. мина́ти.  Словник української мови в 11 томах
10. минути — Минути, -ся см. минати, -ся.  Словник української мови Грінченка