Значення в інших словниках
-
можновладство —
можновла́дство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
можновладство —
-а, с., заст. 1》 Становище можновладця. 2》 Збірн. до можновладець 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
можновладство —
МОЖНОВЛА́ДСТВО, а, с., заст. 1. Становище можновладця. 2. Збірн. до можновла́дець 1. Помолившись за спасіння душі в самій крайній дев'ятій церкві Запорозької Січі, він одразу ж з її порога поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
можновладство —
МОЖНОВЛА́ДСТВО, а, с., заст. 1. Становище можновладця. 2. Збірн. до можновла́дець 1. Помолившись за спасіння душі в самій крайній дев’ятій церкві Запорозької Січі, він одразу ж з її порога поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (Стельмах, І, 1962, 14).
Словник української мови в 11 томах
-
можновладство —
Можновладство, -ва с. 1) Могущество, всевластіе. Над усяку честь і славу жадала можновладства да скарбів. К. Пс. 7, 2) Вельможи. Все католицьке й наше можновладство. К. ЦН. 168.
Словник української мови Грінченка