Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

мозаїст

Мозаї́ст, -та; -ї́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. мозаїст — мозаї́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мозаїст — -а, ч. Фахівець із мозаїки (у 2 знач.); той, хто створює мозаїку (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мозаїст — МОЗАЇ́СТ, а, ч. Фахівець із мозаїки (у 2 знач.); той, хто створює мозаїку. Протягом багатьох років автори оволодівали неперевершеною досі спадщиною майстрів-мозаїстів (з газ.); Мозаїсти чекали, доки затужавіє високоякісний цемент (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. мозаїст — МОЗАЇ́СТ, а, ч. Фахівець з мозаїки (у 2 знач.); той, хто створює мозаїку (у 1 знач.). Протягом багатьох років автори оволодівали неперевершеною досі спадщиною майстрів-мозаїстів (Рад. Укр., 13.IV 1958, 3).  Словник української мови в 11 томах