мозоля —
-і, ж. і мозоль, -я, ч. 1》 Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. 2》 перен. Тяжка праця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мозоля —
Нагнітка, нагніток, муль, мулька, гузка, див. мозіль
Словник чужослів Павло Штепа
мозоля —
МОЗО́ЛЯ, і, ж., МОЗО́ЛЬ, я́, ч. 1. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) в місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Почнуть кущі бур'яном заростати – знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (М.
Словник української мови у 20 томах
мозоля —
крива́вими мозо́ля́ми, зі сл. заробля́ти, зво́дити і т. ін. Важкою, наполегливою, виснажливою працею; тяжко. (Кряж:) На що плюнув? На що? На те, що кривавими мозолями, серцем зводили на своїй землі? (М. Зарудний). (крива́вим) по́том і мозо́ля́ми, перев.
Фразеологічний словник української мови
мозоля —
МОЗО́ЛЯ, і, ж. і МОЗО́ЛЬ, я, ч. 1. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Почнуть кущі бур’яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
мозоля —
Мозо́ля, -лі ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла. Чуб. V. 669.
Словник української мови Грінченка