муніципалітет —
муніципаліте́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
муніципалітет —
див. МАҐІСТРАТ
Словник синонімів Караванського
муніципалітет —
-у, ч. 1》 Виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування. 2》 Будинок, у якому міститься цей орган.
Великий тлумачний словник сучасної мови
муніципалітет —
Управа міська, див. мерія, ратуша
Словник чужослів Павло Штепа
муніципалітет —
МУНІЦИПАЛІТЕ́Т, у, ч. 1. Орган місцевого самоврядування в ряді країн; // Будинок, у якому міститься цей орган. 2. У деяких країнах – адміністративно-територіальна одиниця.
Словник української мови у 20 томах
муніципалітет —
муніципаліте́т (франц. municipalite, від лат. municipium – муніципія) 1. В ряді буржуазних країн виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування. 2. Будинок, у якому міститься орган місцевого самоврядування.
Словник іншомовних слів Мельничука
муніципалітет —
МУНІЦИПАЛІТЕ́Т (орган місцевого самоврядування в деяких країнах; будинок, в якому він міститься); МАГІСТРА́Т (у Литві, Польщі і в Україні до другої половини ХІХ ст., а також у деяких західноєвропейських країнах).
Словник синонімів української мови
муніципалітет —
МУНІЦИПАЛІТЕ́Т, у, ч. У буржуазних країнах — орган місцевого самоуправління. При інших рівних умовах муніципалітет і муніципальне землеволодіння є безсумнівно вужчою ареною класової боротьби, ніж уся нація, ніж націоналізація землі (Ленін, 10, 1949, 246); // Будинок, у якому міститься цей орган.
Словник української мови в 11 томах