мім —
мім іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
мім —
-а, ч. 1》 У стародавніх Греції та Римі – невелика імпровізована вистава, яка виконувалася мандрівними артистами. 2》 Актор пантоміми. 3》 Те саме, що міміст 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
мім —
(< грец. mimos — лицедій), -а, ч. 1. Народна вистава у Стародавній Греції і Римі. 2. Актор такої вистави. 3. Актор пантоміми. На тихім озері нічнім, де ряска й жабуриння, небесний янгол, милий мім і стужене радіння. (П-2:142).
Словник поетичної мови Василя Стуса
мім —
МІМ, а, ч. 1. У стародавній Греції та Римі – невелика імпровізована вистава, яка виконувалася мандрівними артистами. 2. Актор, який брав участь у такій виставі.
Словник української мови у 20 томах
мім —
(від грец. μίμος – наслідування, наслідувач) 1. В античному театрі комедійний жанр, який поєднує імпровізований діалог, пісні, танці. 2. Актор, який виступав у такому жанрі. 3. В сучасному театрі – актор пантоміми.
Словник іншомовних слів Мельничука
мім —
МІМІ́СТ (актор), МІМ, МІ́МІК заст. (Меценат:) Нехай тим часом тут поскачуть міми (Леся Українка).
Словник синонімів української мови
мім —
МІМ, а, ч. 1. У стародавній Греції та Римі — невелика імпровізована вистава, яка виконувалася мандрівними артистами. 2. Актор, який брав участь у такій виставі.
Словник української мови в 11 томах