Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

навідворіт

Навідворі́[о́]т, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. навідворіт — наві́дворіт прислівник назад незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. навідворіт — присл., діал. Назад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навідворіт — НАВІ́ДВОРІТ, присл., діал. 1. Назад. Як помочив усі пальці Ранньою росою. Так навідворіт і тріпнув Цілою рукою! І з'явилось п'ять чортяків. Адам – утікати (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. навідворіт — Навідворіт нар. 1) Обратно. 2) — сказати. Возразить.  Словник української мови Грінченка