Значення в інших словниках
-
навідувати —
наві́дувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
навідувати —
-ую, -уєш, недок., навідати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь. 2》 заст. Відшукувати, знаходити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
навідувати —
НАВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого – що. 1. Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь, заходити до когось, кудись. Часто Христя під свято приходить до Мотрі побалакати, розважитись.
Словник української мови у 20 томах
-
навідувати —
ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
навідувати —
НАВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь. Часто Христя під свято приходить до Мотрі побалакати, розважитись.
Словник української мови в 11 томах
-
навідувати —
Навідувати, -дую, -єш сов. в. навідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. Ном. № 42. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет.
Словник української мови Грінченка