накреслювати

Накре́слювати, -люю, -люєш

Значення в інших словниках

1. накреслювати — накре́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накреслювати — П. плянувати <�проєктувати> наперед, (в загальних рисах) окреслювати, накидати, робити начерк, начеркати; п! КРЕСЛИТИ.  Словник синонімів Караванського
3. накреслювати — -юю, -юєш, недок., накреслити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Робити креслення, рисунок і т. ін. чого-небудь. || Креслячи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. 2》 перен. Наперед намічати, визначати, планувати що-небудь. 3》 Писати, зображати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. накреслювати — НАКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. Робити креслення, рисунок і т. ін. чого-небудь. Вона накреслила паличкою на землі коло (А. Головко); – Він накреслить нам схему каховських укріплень (О. Гончар). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
5. накреслювати — КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
6. накреслювати — НАКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Робити креслення, рисунок і т. ін. чого-небудь. Вона накреслила паличкою на землі коло (Головко, II, 1957, 268); — Він накреслить нам схему каховських укріплень (Гончар, II, 1959...  Словник української мови в 11 томах