напнутий —
на́пну́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
напнутий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напнути 1-3). || напнуто, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
напнутий —
НА́ПНУ́ТИЙ, НА́П'Я́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напну́ти 1–3. Проти вікон стояли рядками п'яльця, на них було міцно напнуте біле, тонке, як шовк, сукно (І. Нечуй-Левицький); Ця пісня в душі моїй, знаю, Бринить, наче напнута туго струна (Л.
Словник української мови у 20 томах
напнутий —
НАПНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напну́ти 1 — 3. Проти вікон стояли рядками п’яльця, на них було міцно напнуте біле, тонке, як шовк, сукно (Н.-Лев., II, 1956, 97); Ця пісня в душі моїй, знаю. Бринить, наче напнута туго струна (Перв.
Словник української мови в 11 томах