Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

населити

Насели́ти, -селю́, -се́лиш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. населити — насели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. населити — див. населяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. населити — НАСЕЛИ́ТИ див. населя́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. населити — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. населити — НАСЕЛИ́ТИ див. населя́ти.  Словник української мови в 11 томах