настати —
наста́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
настати —
[настатие] -анеи
Орфоепічний словник української мови
настати —
див. наставати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
настати —
НАСТА́ТИ див. настава́ти.
Словник української мови у 20 томах
настати —
Не за нашої пам'яти настало, не за нашої перестане. Про давній звичай вкорінений в народі. Тепер таке настало, що іще ніколи не бувало. Прийшло багато новостей в життю.
Приповідки або українсько-народня філософія
настати —
НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін.
Словник синонімів української мови
настати —
НАСТА́ТИ див. настава́ти.
Словник української мови в 11 томах
настати —
Настати см. наставати.
Словник української мови Грінченка