Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

настати

Наста́ти, -та́ну, -та́неш, -та́нуть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. настати — наста́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. настати — [настатие] -анеи  Орфоепічний словник української мови
  3. настати — див. наставати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настати — НАСТА́ТИ див. настава́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. настати — Не за нашої пам'яти настало, не за нашої перестане. Про давній звичай вкорінений в народі. Тепер таке настало, що іще ніколи не бувало. Прийшло багато новостей в життю.  Приповідки або українсько-народня філософія
  6. настати — НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін.  Словник синонімів української мови
  7. настати — НАСТА́ТИ див. настава́ти.  Словник української мови в 11 томах
  8. настати — Настати см. наставати.  Словник української мови Грінченка