насіння —
насі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
насіння —
(одне) зерно, НАСІНИНА, ур. сім'я; зб. зерна, зернята; П. зародок, джерело; ЖМ. нащадки; насіннячко.
Словник синонімів Караванського
насіння —
-я, с. 1》 Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки. 2》 збірн. Зерна, дрібні плоди рослин, признач. для посіву, посадки і т. ін. 3》 збірн. Зерна соняшника, гарбуза, вживані як ласощі. 4》 перен. Зародок, джерело чого-небудь. 5》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
насіння —
НАСІ́ННЯ, я, с. 1. Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки. Розмноження насінням – основна ознака, якою голонасінні відрізняються від рослин, що розмножуються спорами (з навч. літ.). 2. збірн. Зерна, дрібні плоди рослин, признач.
Словник української мови у 20 томах
насіння —
То собі добре насіння. Лихої слави. Яке насіння, таке й коріння. Які родичі, такі й діти.
Приповідки або українсько-народня філософія
насіння —
Я, с. Неякісна суміш (поганого помелу, суржик тощо).
Словник сучасного українського сленгу
насіння —
і насі́ння не ли́шиться (не зали́шиться, не оста́неться і т. ін.) від кого. Хтось повністю зникне, пропаде, згине. (Коритний:) Гей, люди, чи ви подуріли? Як невинного чоловіка бити, то не боялися, а того гниддя боїтеся!...
Фразеологічний словник української мови
насіння —
НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки).
Словник синонімів української мови
насіння —
НАСІ́ННЯ, я, с. 1. Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки. Більшість лісових дерев і кущів розмножується насінням (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 187); Розмножується кизил насінням, щепами і відсадками (Колг. Укр., 7, 1960, 31).
Словник української мови в 11 томах