натурфілософія —
натурфілосо́фія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
натурфілософія —
-ї, ж. Учення, що намагалося дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; філософія природи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
натурфілософія —
НАТУРФІЛОСО́ФІЯ, ї, ж. Філософське вчення, що умоглядно пояснювало природу, яку розглядало в її цілісності; філософія природи. Філософські побудови систем природи, так звана натурфілософія, включали в себе не лише геніальні ідеї, а й багато різноманітних нісенітниць (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
натурфілософія —
натурфілосо́фія (від лат. natura – природа і філософія) система уявлень про природу, переважно умоглядних, яка прагнула дати всеохоплюючу картину світу, але, не маючи для цього відповідних наукових даних...
Словник іншомовних слів Мельничука
натурфілософія —
НАТУРФІЛОСОФІЯ (від лат. natura — природа) — філософське умоглядне вчення про природу як цілісність. Термін "Н." введений у філософський обіг стоїками (Сенека). Як зміст поняття...
Філософський енциклопедичний словник
натурфілософія —
НАТУРФІЛОСО́ФІЯ, ї, ж. Учення, що намагалось дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; філософія природи.
Словник української мови в 11 томах