Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

обмуровувати

Обмуро́вувати, -вую, -вуєш; обмурува́ти, -ру́ю, -ру́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. обмуровувати — обмуро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обмуровувати — -ую, -уєш, недок., обмурувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом. 2》 Обгороджувати кам'яною стіною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмуровувати — ОБМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом. 2. Обгороджувати кам’яною стіною.  Словник української мови в 11 томах
  4. обмуровувати — ОБМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом. * Образно. Кожне її слово падало на мене, вдаряло з лету, як гострий камінь.  Словник української мови у 20 томах
  5. обмуровувати — ОБКЛА́СТИ (ОБІКЛА́СТИ рідше) (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИ буд., ОБЛИЧКУВА́ТИ буд., ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИ діал. (цеглою, камінням). — Недок.  Словник синонімів української мови