обточувати —
обто́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обточувати —
-ую, -уєш, недок., обточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. || Тертям згладжувати гострі кути, робити гладким, рівним. 2》 рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обточувати —
ОБТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. Орфей ..
Словник української мови у 20 томах
обточувати —
ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.
Словник синонімів української мови
обточувати —
ОБТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех. 1. Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. Орфей.. обточує те каміння і придає йому форму плит (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
обточувати —
Обточувати, -чую, -єш сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку. 2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком. 3) = оточити. Рейментарь вколо Луг обточив. Гол. І. 16.
Словник української мови Грінченка