обтяти —
обтя́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
обтяти —
див. обтинати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обтяти —
ОБТЯ́ТИ див. обтина́ти.
Словник української мови у 20 томах
обтяти —
обтя́ти відрізати, підстригти (ср, ст): Коли я обтяла косу і через якийсь час йшла знову до перукарні, Даньо мені сказав: “Підстрижися, як ти була перше”. Він був ще маленький і, мабуть, найбільше зі всіх шкодував за моєю довгою розкішною косою (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
обтяти —
облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось.
Фразеологічний словник української мови