Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

однострунний

Одностру́нний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. однострунний — одностру́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. однострунний — -а, -е. Який має одну струну; з однією струною (про музичний інструмент).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однострунний — ОДНОСТРУ́ННИЙ, а, е. Який має одну струну; з однією струною (про музичний інструмент). Щось почало мене дратувати в її розповідях. Тоді думав: розмірений тон і мелодійність голосу, що зливались у нудну одноманітність якогось однострунного інструмента (Г. Усач).  Словник української мови у 20 томах
  4. однострунний — ОДНОСТРУ́ННИЙ, а, е. Який має одну струну; з однією струною (про музичний інструмент).  Словник української мови в 11 томах