оперувати —
[опеируватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
оперувати —
-ую, -уєш, недок. і док. 1》 перех. і без додатка.Робити кому-небудь хірургічну операцію. 2》 тільки недок., неперех. Проводити, здійснювати воєнні операції. 3》 тільки недок., неперех. Користуватися чим-небудь, виконувати які-небудь дії над чимсь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оперувати —
1. діяти, вдіяти, подіяти, удіяти, чинити, зчиняти, зчинити, позчнняти, учиняти, учинити, повчиняти, спричинювати, спричиняти, спричинити, урухомлювати, урухомити, поврухомлювати 2. це в лічниці лікар
Словник чужослів Павло Штепа
оперувати —
ОПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. кого, що, на чому і без дод. Робити кому-небудь хірургічну операцію. В неділю .. мене захлороформують і спробують силоміць виправити мені хронічне звихнення в нозі, а як того не дасться зробити, то зараз...
Словник української мови у 20 томах
оперувати —
ОПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. перех. і без додатка. Робити кому-небудь хірургічну операцію. В неділю.. мене захлороформують і спробують силоміць виправити мені хронічне звихнення в нозі, а як того не дасться зробити, то зараз же, в ту мить...
Словник української мови в 11 томах