Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

осадити

Осади́ти, -джу́, -диш, -дять

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. осадити — осади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. осадити — див. осаджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осадити — ОСАДИ́ТИ див. оса́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. осадити — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. осадити — ОСАДИ́ТИ див. оса́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. осадити — Осаджувати, -джую, -єш сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті. Гол. І. 18. 2) Заселять, заселить.  Словник української мови Грінченка