оформляти —
оформля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
оформляти —
-яю, -яєш і оформлювати, -люю, -люєш, недок., оформити, -млю, -миш; мн. оформлять; док., перех. 1》 Надавати чому-небудь певного вигляду, певної форми; доводити що-небудь до потрібної форми. || Надавати чому-небудь викінченості, довершеності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оформляти —
ОФОРМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОФО́РМЛЮВАТИ, люю, люєш, недок., ОФО́РМИТИ, млю, миш; мн. офо́рмлять; док. 1. що. Надавати чому-небудь певного вигляду, певної форми; доводити що-небудь до потрібної форми.
Словник української мови у 20 томах
оформляти —
Яю, -яєш, недок., оформити, -лю, -миш, док. 1. Здійснювати спланований злочин проти когось. Банда його оформила: бандюки такого не пробачають. 2. Хитро обдурювати когось, плести інтригу. Оформили його по повній програмі.
Словник сучасного українського сленгу
оформляти —
(-яю, -яєш) недок., кого; мол., крим. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 412; ЯБМ, 2, 129.
Словник жарґонної лексики української мови
оформляти —
ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.
Словник синонімів української мови
оформляти —
ОФОРМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОФО́РМЛЮВАТИ, люю, люєш, недок., ОФО́РМИТИ, млю, миш; мн. офо́рмлять; док., перех. 1. Надавати чому-небудь певного вигляду, певної форми; доводити що-небудь до потрібної форми.
Словник української мови в 11 томах