пальма —
па́льма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пальма —
[пал'ма] -мие, д. і м. -м'і
Орфоепічний словник української мови
пальма —
-и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн із високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Таліпотова пальма — те саме, що коріфа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пальма —
ПА́ЛЬМА, и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн з високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна.
Словник української мови у 20 томах
пальма —
(-и) ж.; тюр.; жарт. Горішня нара у тюремній камері. У Лук'янівці горішню нару називають пальмою. У Дніпропетровську, для порівняння, — грушею. (А. Кудін, Як вижити у в'язниці).
Словник жарґонної лексики української мови
пальма —
віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості кому, чому. Визнавати кого-, що-небудь найкращим; ставити кого-, що-небудь на перше місце. Славити буду я вроду твою, Мій Києве рідний!.. Я першості пальму — тобі віддаю! (Л.
Фразеологічний словник української мови
пальма —
ПА́ЛЬМА, и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн з високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна.
Словник української мови в 11 томах
пальма —
(лат.) 1. Тропічне й субтропічне дерево з невеликою кількістю гілок, що несуть на вершині великі листя. Широко вживалось у будівництві, а форми листів послужили зразком для стародавніх єгиптян при створенні відповідної капітелі.
Архітектура і монументальне мистецтво
пальма —
Пальма, -ми ж. раст. Пальма. Морд. Оп. 63. Не буде він, мов пальма, зеленіти. К. Іов. 34.
Словник української мови Грінченка