педагогіка —
педаго́гіка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
педагогіка —
[пеидагог'іка] -кие, д. і м. -г'іц'і
Орфоепічний словник української мови
педагогіка —
-и, ж. Наука про виховання, освіту й навчання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
педагогіка —
(від гр. paidagogike — виховування) — наука про закономірності виховання, навчання і освіту людини, спільну діяльність учня і викладача на ґрунті гуманізму, взаєморозуміння, взаємоповаги та взаємодії, єдності мети, завдань, інтересів і прагнень.
Словник-довідник музичних термінів
педагогіка —
ПЕДАГО́ГІКА, и, ж. Наука про виховання, освіту й навчання. – Але ж, прошу пані, – втратила терпець Олина співрозмовниця, – новітня педагогіка надає дуже великої ваги дошкільному вихованню (Ірина Вільде); Народна педагогіка.
Словник української мови у 20 томах
педагогіка —
педаго́гіка (від грец. παιδαγωγική – майстерність виховання) наука про виховання, освіту й навчання підростаючого покоління.
Словник іншомовних слів Мельничука
педагогіка —
Наука про виховання, його цілі, методи, засоби й організаційні форми; займається процесами свідомого і цілеспрямованого впливу на розвиток людини у всіх фазах її життя.
Універсальний словник-енциклопедія
педагогіка —
ПЕДАГО́ГІКА, и, ж. Наука про виховання, освіту й навчання. — Але ж, прошу пані, — втратила терпець Олина співрозмовниця, — новітня педагогіка надає дуже великої ваги дошкільному вихованню (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах