Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

перегородити

Перегороди́ти, -роджу́, -ро́диш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. перегородити — перегороди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перегородити — див. перегороджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перегородити — ПЕРЕГОРОДИ́ТИ див. перегоро́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. перегородити — ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ чим (розділяючи на частини приміщення, простір), РОЗГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНА́ТИ (перев. тканиною); ПЕРЕТИНА́ТИ (річку, канал і т. ін. — штучними спорудами). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. перегородити — ПЕРЕГОРОДИ́ТИ див. перегоро́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. перегородити — Перегороджувати, -джую, -єш сов. в. перегородити, -джу, -диш, гл. 1) Перегораживать, перегородить. Не ходи, не ходи, куди я ходжу, я тобі стежечку перегороджу. н. п. 2) Передѣлывать, передѣлать огорожу.  Словник української мови Грінченка