перелік —
[пеирел'ік] -ку, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
перелік —
-у, ч. 1》 Дія за знач. перелічувати, перелічити. 2》 Перераховування якихось предметів або осіб. || Список, опис із перерахуванням яких-небудь осіб або предметів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перелік —
ПЕРЕ́ЛІК, у, ч. 1. Дія за знач. перелі́чувати, перелічи́ти. Коли будеш робити перелік Ізраїлевих синів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу свою Господеві при переліку їх, і не буде між ними моровиці при переліку їх (Біблія.
Словник української мови у 20 томах
перелік —
СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР спец.; КАТАЛО́Г (перелік книжок, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку); ІНВЕНТА́Р заст. (список майна, звичайно рухомого).
Словник синонімів української мови
перелік —
ПЕРЕ́ЛІК, у, ч. 1. Дія за знач. перелі́чувати, перелічи́ти. 2. Перераховування якихось предметів або осіб. Учні обмежуються [на політінформації] коротким переліком подій політичного життя і все.. Треба зробити це якось по-новому, цікавіше (Донч.
Словник української мови в 11 томах
перелік —
Перелік, -ку м. 1) Перечень. 2) Отчетъ. Чоловік хотів узяти перелік од слуг своїх. Єв. Мт. XVIII. 23.
Словник української мови Грінченка