перетирати

Перетира́ти, -тира́ю, -тира́єш; перете́рти, -тру́, -тре́ш; перетре́, -те́рла; перетри́, -рі́ть

Значення в інших словниках

1. перетирати — перетира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перетирати — -аю, -аєш, недок., перетерти, -тру, -треш, док., перех. 1》 Тручи, розривати, розділяти що-небудь на частини. 2》 Тручи, подрібнювати що-небудь, перетворювати в порошок, м'яку масу і т. ін. || Добре розжовувати, жувати (їжу, корм).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перетирати — ПЕРЕТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що. 1. Тручи, розривати, розділяти що-небудь на частини. Василь побачив ряд бочок і в кутку якусь безладно накидану купу. “Там, мабуть, старі бочки... обручі старі...  Словник української мови у 20 томах
4. перетирати — перебира́ти (перетира́ти) / перебра́ти (перете́рти) язико́м (язика́ми) кого, що, несхв. Детально обговорювати, всебічно оцінювати кого-, що-небудь або обмовляти когось. Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І.  Фразеологічний словник української мови
5. перетирати — ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док.  Словник синонімів української мови
6. перетирати — ПЕРЕТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех. 1. Тручи, розривати, розділяти що-небудь на частини. Василь побачив ряд бочок і в кутку якусь безладно накидану купу.  Словник української мови в 11 томах
7. перетирати — Перетира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. перетерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Перетирать, перетереть. 2) — кого́ на зубха = переминати кого на зубах. Мир. Пов. І. 161.  Словник української мови Грінченка