переховування —
перехо́вування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
переховування —
-я, с. 1》 Дія за знач. переховувати і переховуватися. 2》 Злочинна діяльність, що полягає в приховуванні злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
переховування —
ПЕРЕХО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перехо́вувати і перехо́вуватися. Панас Петрович мав точно дізнатися – знають чи ні Радивонові сусіди про переховування Архипа Товчигречки на подвір'ї в Оверка Марченка (Г.
Словник української мови у 20 томах
переховування —
переховування зберігання (ст): На довше переховування вийняти тельбухи, не мити, тільки витерти (Ліщинська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
переховування —
ПЕРЕХО́ВУВАННЯ (ховання кого-небудь від переслідування; зберігання протягом короткого часу краденого майна, контрабанди тощо), ПЕРЕХО́ВИ розм., ПЕРЕХО́В розм., ПЕРЕХО́ВОК діал.; ПЕРЕДЕ́РЖУВАННЯ заст. (речей); ПРИХО́ВУВАННЯ, УКРИВА́ННЯ (людини).
Словник синонімів української мови
переховування —
ПЕРЕХО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перехо́вувати і перехо́вуватися. Панас Петрович мав точно дізнатися — знають чи ні Радивонові сусіди про переховування Архипа Товчигречки на подвір’ї в Оверка Марченка (Епік, Тв.
Словник української мови в 11 томах