переїздити —
переї́здити дієслово доконаного виду багато поїздити розм. переїзди́ти дієслово недоконаного виду переїжджати
Орфографічний словник української мови
переїздити —
I [пеиреийіздиетие] -йіжджу, -йіздиеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (багато поїздити) II [пеиреийіздитие] -йіжджу, -йіздиш, -йіздиемо, -йіздиете; нак. -зди, -з'д'іт', недок. (переїжджати)
Орфоепічний словник української мови
переїздити —
I переїзд`итидив. переїжджати. II пере`їздити-їжджу, -їздиш, док., розм. Поїздити всюди, багато або до всіх, багатьох.
Великий тлумачний словник сучасної мови
переїздити —
ПЕРЕЇЗДИ́ТИ див. переїжджа́ти. ПЕРЕЇ́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., розм. Поїздити всюди, багато або до всіх, багатьох. Переїздячи багато міст і сіл, вертаючи в Угорщину, розложилися вони на кілька день з своїми шатрами саме тут...
Словник української мови у 20 томах
переїздити —
переїзди́ти переїжджати (ст): Ринок в давні часи не визначався порядком, було на ньому сміття і болото, як у малім містечку. Коли цісар Йосиф II перший раз переїздив через Львів, його карета, запряжена в шість коней, застрягла в болоті на Ринку, і з трудом її звідтам дістали (Крип'якевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
переїздити —
ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев.
Словник синонімів української мови
переїздити —
ПЕРЕЇ́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., розм. Поїздити всюди, багато або до всіх, багатьох. ПЕРЕЇЗДИ́ТИ див. переїжджа́ти.
Словник української мови в 11 томах
переїздити —
Переїзди́ти, -джу́, -ди́ш сов. в. переїхати, -їду, -деш, гл. 1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Чуб. V. 137. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч. Ном. 2) Переѣзжать, переѣхать.
Словник української мови Грінченка