пливти

Пливти́ і частіше пли́сти́, пливу́, -ве́ш; плив, плила́, плили́ (іноді пливла́, -вли́)

Значення в інших словниках

1. пливти — пливти́ дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пливти — Плисти, плинути; (в небі) летіти, (небом) котити|ся|; (- хмари) снувати|ся|; (- запах) линути; (- час) текти, бігти, збігати, спливати, минати; (як пава) П. іти; (- юрбу) пливти плавом, валити валом; (по тілу) розтікатися, розпливатися; (перед очима) перебігати, (в очах) крутитися, обертатися.  Словник синонімів Караванського
3. пливти — I випливати, відпливати, запливати, перепливати, підпливати, плинути, плисти, припливати, пропливати II див. лити  Словник синонімів Вусика
4. пливти — див. плисти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пливти — ПЛИВТИ́ див. плисти́.  Словник української мови у 20 томах
6. пливти — копі́йка в кише́ню пливе́. Є гроші, прибуток від чогось. — Таксі,— повторив Кость,— то, дядьку Миколо, живе діло. Колесо крутиться — копійка в кишеню пливе... (М. Рудь). пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, поли́нути і...  Фразеологічний словник української мови
7. пливти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
8. пливти — ПЛИВТИ́ див. плисти́.  Словник української мови в 11 томах