плугатир

Плуга́тар і плуга́тир, -ря; -рі, -рів

Значення в інших словниках

1. плугатир — плуга́ти́р іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. плугатир — -атиря, ч., діал. Плугатар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плугатир — ПЛУГА́ТИ́Р, а́тиря́, ч., діал. Плугатар. Не чути Радісних криків дітей, гейкання плугатирів, Мокро ще в полі, нема для худоби ще паші на лузі (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. плугатир — ПЛУГА́ТИ́Р, а́тиря́, ч., діал. Плугатар. Не чути Радісних криків дітей, гейкання плугатирів, Мокро ще в полі, нема для худоби ще паші на лузі (Фр., XIII, 1954, 306).  Словник української мови в 11 томах