повісти Пові́сти, -ві́м, -віси́, -ві́сть; пові́ж, -ві́жте (іноді пові́дж, -ві́джте) Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках повісти — пові́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови повісти — див. повідати. Великий тлумачний словник сучасної мови повісти — ПОВІ́СТИ див. повіда́ти. Словник української мови у 20 томах повісти — ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ розм., ВІДРІКА́ТИ заст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). — Док. Словник синонімів української мови повісти — ПОВІ́СТИ див. повіда́ти. Словник української мови в 11 томах повісти — Повісти см. повідати. Словник української мови Грінченка