Пові́тра, -ри, -рі (ж. р.) і пові́тря, -тря, -трю, -трям (н. р.) (пошесть)
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
повітра —
-и, ж., діал. Пошесть, епідемія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повітра —
Повітра, -ри ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка