Подві́р’я, -р’я, -р’ю, -р’ям, на -ві́р’ї; -ві́р’я, -ві́р’їв
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
подвір’я —
ПОДВІ́Р’Я, я, с. 1. Обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло хати, дому і т. ін.; двір. Ходить він по подвір’ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах