Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

покаменіти

Покамені́ти і покам’яні́ти, -ні́ємо, звич. мн.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. покаменіти — покамені́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. покаменіти — див. покам'яніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покаменіти — ПОКАМЕНІ́ТИ див. покам'яні́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. покаменіти — ПОКАМЕНІ́ТИ див. покам’яні́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. покаменіти — Покаменіти, покам'яніти, -ніємо, -єте гл. Окаменѣть (о многихъ). Він за двері та Онилку й веде за руку. Ми й покаменіли. Г. Барв. 210. Вони обидві й покам'яніли. Мнж. 134.  Словник української мови Грінченка