Поквитува́тися, -ту́юся, -ту́єшся і поквита́тися, -та́юся, -та́єшся
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
поквитатися —
поквита́тися дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
поквитатися —
-аюся, -аєшся і рідко поквитуватися, -уюся, -уєшся, док., розм. 1》 Повністю взаємно розрахуватися з ким-небудь. 2》 перен. Зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки; помститися за зло, образу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поквитатися —
ПОКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПОКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Повністю взаємно розрахуватися з ким-небудь. Ранком, ледве розвиднилось, ми вже були вбрані і, поквитавшись з господарем готелю, подались до автогаража (Олесь Досвітній)...
Словник української мови у 20 томах
поквитатися —
МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док.
Словник синонімів української мови
поквитатися —
ПОКВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПОКВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Повністю взаємно розрахуватися з ким-небудь. Ранком, ледве розвиднилось, ми вже були вбрані і, поквитавшись з господарем готелю, подались до автогаража (Досв., Вибр.
Словник української мови в 11 томах