Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

полегшувати

Поле́гшувати, -гшую, -гшуєш; полегши́ти, -гшу́, -легши́ш, -ша́ть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. полегшувати — (долю) облегшувати; (чиє становище) робити полегшу кому, (біль) послаблювати, зменшувати, звільняти від; (душу) облегшати.  Словник синонімів Караванського
  2. полегшувати — -ую, -уєш, недок., полегшити, -егшу, -егшиш, док., перех. 1》 Робити менш важким, таким, що вимагає менших зусиль, легше виконується, здійснюється і т. ін. 2》 Робити менш обтяжливим (долю, становище, життя і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полегшувати — поле́гшувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  4. полегшувати — ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛЕ́ГШИТИ, шу, шиш, док., що. 1. Робити менш важким, таким, що вимагає менших зусиль, легше виконується, здійснюється і т. ін. Вітер віяв Маркові в спину і полегшував йому ходу (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. полегшувати — ПОЛЕ́ГШУВАТИ (робити легшим для здійснення, виконання тощо), СПРО́ЩУВАТИ. — Док.: поле́гшити, спрости́ти. Він натхненно й переконливо змальовував слухачам машини, котрі полегшують труд (Ю.  Словник синонімів української мови
  6. полегшувати — ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛЕ́ГШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Робити менш важким, таким, що вимагає менших зусиль, легше виконується, здійснюється і т. ін. Вітер віяв Маркові в спину і полегшував йому ходу (Трубл., Шхуна..  Словник української мови в 11 томах