полити —
[политие] поул':у, -л':еш, -л':еимо, -л':еите; мин. -лиў, -лиела; нак. -лий, -лийтеи
Орфоепічний словник української мови
полити —
див. поливати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полити —
поли́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
полити —
ПОЛИ́ТИ див. полива́ти.
Словник української мови у 20 томах
полити —
облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері ..
Фразеологічний словник української мови
полити —
ЛИ́ТИ (змушувати текти — про рідину), ЛЛЯ́ТИ рідше, ЗЛИВА́ТИ, РОЗЛИВА́ТИ рідше, ПРОЛИВА́ТИ рідше; ЦІДИ́ТИ (невеликим струменем). — Док.: поли́ти, розли́ти, проли́ти, полля́ти. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І.
Словник синонімів української мови
полити —
ПОЛИ́ТИ див. полива́ти.
Словник української мови в 11 томах
полити —
Полити см. поливати.
Словник української мови Грінченка