Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поплисти

Попли́сти́ і попливти́, -ливу́, -ливе́ш, -ву́ть; попли́в, -лила́

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. поплисти — поплисти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поплисти — див. попливти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплисти — ПОПЛИСТИ́ див. попливти́.  Словник української мови у 20 томах
  4. поплисти — пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, поли́нути і т. ін.). 1. Рухатися безперервним потоком (про людей). Все більшало людей на вулицях. Плавом пливла колона. Вона все зростала (Ю.  Фразеологічний словник української мови
  5. поплисти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  6. поплисти — ПОПЛИСТИ́ див. попливти́.  Словник української мови в 11 томах
  7. поплисти — Поплисти, -пливу, -веш гл. = попливти. Котл. Ен. II. 38.  Словник української мови Грінченка