порозставляти —
порозставля́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
порозставляти —
-яю, -яєш, док., перех. 1》 Розставити, розмістити в різних місцях усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. || Розподілити, направити для виконання яких-небудь доручень, якої-небудь роботи всіх чи багатьох. 2》 Збільшивши відстань між чим-небудь, розсунути багато чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
порозставляти —
ПОРОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. 1. Розставити, розмістити в різних місцях усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Титар познімав з воза горшки, миски, макітри, ринки, глечики та покришки й порозставляв той крам кругом ґанка [ґанку] (І.
Словник української мови у 20 томах
порозставляти —
розпуска́ти (розставля́ти) / розпусти́ти (розста́вити) ву́ха (у́ха). 1. зі сл. слу́хати. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням, забуваючи про все. Слухаю його, вуха розпустила: умів, умів мене Тарас заспокоювати (І.
Фразеологічний словник української мови
порозставляти —
ПОРОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Розставити, розмістити в різних місцях усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Титар познімав з воза горшки, миски, макітри, ринки, глечики та покришки й порозставляв той крам кругом ганка [ганку] (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
порозставляти —
Порозставля́ти, -ля́ю, -єш гл. Разставить (во множествѣ). А отаман пішов за ними да й порозставляв кругом Жаботина козаків. ЗОЮР. І. 282.
Словник української мови Грінченка