Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

порозцвітати

Порозцвіта́ти, -та́ємо, звич. мн.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. порозцвітати — порозцвіта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порозцвітати — -аємо, -аєте, док. 1》 Розцвісти у великій кількості (про квіти); порозквітати. 2》 перен. Стати дуже гарним, набрати квітучого вигляду (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозцвітати — ПОРОЗЦВІТА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Розцвісти у великій кількості (про квіти); порозквітати. Порозцвітали гарно квіти (Л. Глібов). 2. перен. Стати дуже гарним, набрати квітучого вигляду (про всіх або багатьох). Навіть порозцвітали попаді, рум'янці собі подіставали (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  4. порозцвітати — ПОРОЗЦВІТА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Розцвісти у великій кількості (про квіти); порозквітати. Порозцвітали гарно квіти (Гл., Вибр., 1951, 129). 2. перен. Стати дуже гарним, набрати квітучого вигляду (про всіх або багатьох).  Словник української мови в 11 томах
  5. порозцвітати — Порозцвіта́ти, -та́ємо, -єте гл. Разцвѣсть (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка