Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

потоптом

По́топтом, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. потоптом — по́топтом прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. потоптом — див. жваво  Словник синонімів Вусика
  3. потоптом — присл., розм. Топчучи все або всіх на своєму шляху, нещадно знищуючи когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потоптом — ПО́ТОПТОМ, присл. Топчучи все або всіх на своєму шляху, нещадно знищуючи когось, щось. [Сотник:] Години дві – й підзамче, вмите кров'ю, Руйновищем, пожарищем впаде, А за добу і замок... Ворог лютий Скрізь потоптом перейде... і кінець (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. потоптом — ПО́ТОПТОМ, присл., розм. Топчучи все або всіх на своєму шляху, нещадно знищуючи когось, щось. [Сотник:] Години дві — й підзамче, вмите кров’ю, Руй-новищем, пожарищем впаде, А за добу і замок… Ворог лютий Скрізь потоптом перейде… і кінець (Стар., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  6. потоптом — Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. К. ЦН. 171. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом. ЗОЮР. І. 4.  Словник української мови Грінченка