пригар —
при́гар іменник чоловічого роду присмак диму; сивушне масло; загар діал. прига́р іменник чоловічого роду пригоріле
Орфографічний словник української мови
пригар —
I пр`игар-у, ч. і ж., діал. Те саме, що пригара. II приг`ар-у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (під час варіння, плавлення і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пригар —
ПРИ́ГАР, у, ч. і ж., діал. Те саме, що прига́ра. ПРИГА́Р, у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (при варінні, плавленні і т. ін.). Очистка литва від пригару.
Словник української мови у 20 томах
пригар —
ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З.
Словник синонімів української мови
пригар —
ПРИ́ГАР, у, ч. і ж., діал. Те саме, що прига́ра. ПРИГА́Р, у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (при варінні, плавленні і т. ін.). Очистка литва від пригару.
Словник української мови в 11 томах