принишкнути —
[приенишкнутие] -ну, -неиш; мин. -ишк, -ишкла і -нуў, -нула; нак. -кние, -кн'іт'
Орфоепічний словник української мови
принишкнути —
-ну, -неш, док. 1》 Перестати рухатися і видавати звуки; завмерти. || Намагаючись бути непоміченим, застигнути де-небудь; причаїтися. || Перестати віяти (про вітер).
Великий тлумачний словник сучасної мови
принишкнути —
ПРИНИ́ШКНУТИ, ну, неш, док. 1. Перестати рухатися й видавати звуки; завмерти. Всі принишкли, і так тихо стало в покої, що чути було, як потріскують свічки на роялі (З. Тулуб); Щось підозріло зашелестіло в кущі глоду і поповзло.
Словник української мови у 20 томах
принишкнути —
ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
принишкнути —
ПРИНИ́ШКНУТИ, ну, неш, док. 1. Перестати рухатися і видавати звуки; завмерти. Всі принишкли, і так тихо стало в покої, що чути було, як потріскують свічки на роялі (Тулуб, В степу.., 1964, 480); Щось підозріло зашелестіло в кущі глоду і поповзло.
Словник української мови в 11 томах