Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прителющити

Прителю́щити, -щу, -щиш, -щать

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прителющити — прителю́щити дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
  2. прителющити — -щу, -щиш, док., перех., фам. Привести кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовляннями).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прителющити — ПРИТЕЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., кого, фам. Привести кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовляннями).  Словник української мови у 20 томах
  4. прителющити — ПРИТЕЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех., фам. Привести кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовляннями).  Словник української мови в 11 томах
  5. прителющити — Прителю́щити, -щу, -щиш гл. Притащить, принести. У приполі й її саму з поля, на панщині знайшовша, прителющила. Г. Барв. 121.  Словник української мови Грінченка